Наприкінці жовтня поточного року працівники УБОЗ ГУМВС у Запорізькій області припинили діяльність учасників злочинної групи, які наживалися на продажу жінок за кордон для роботи в місцях розпусти. За словами Сергія Стринжа, начальника відділу УБОЗ ГУМВС у Запорізькій області, до складу ОЗГ входило п’ятеро місцевих жителів – три жінки та двоє чоловіків. Організаторка цього бізнесу жила та працювала в Москві, решта учасників перебували в Україні.

Торгувати людськими долями ця п’ятірка розпочала ще 2006 року. Їхня злочинна діяльність була чітко розподілена за ролями. Частина групи безпосередньо підбирала та вербувала дівчат на території Запорізької області. Далі один із групи оцінював фізичні дані, зовнішній вигляд обраних, адже від усіх цих критеріїв залежала як ціна українки під час продажу (переправи до Росії), так і подальша вартість її послуг у будинках розпусти. За переправу однієї дівчини вербувальники отримували від 300 до 500 доларів США.  Все йшло за звичайною, всім відомою та перевіреною схемою: молодиць обирали переважно із сіл, бо там немає роботи і нема звідки чекати допомоги. Зрозуміло, що вони швидко погоджуються на роботу за межами Батьківщини, сподіваючись, що всі передачі та кінофільми, які вони бачили про ошуканих і скривджених дівчат, котрих продавали в сексуальне рабство, – не про них.

– Я родом із села, що неподалік від Запоріжжя, – тепер зі сльозами на очах розповідає потерпіла Марина (ім’я змінено). –  Одного разу, перебуваючи у справах у місті, від знайомих дізналася про можливість добре заробити за кордоном. Оскільки в моєму селі з роботою сутужно, я вирішила випробувати свій шанс. Щоб легально, як я на той час думала, працевлаштуватися, мене познайомили з жінкою, яка в усьому допомагала і у квітні, оформивши необхідні документи, відправила до Москви, де я мала працювати на фабриці. Уже в російській столиці мені сказали, що витратили на мене велику суму (на оформлення документів, квитки тощо), тож я маю відпрацювати…

– Знайомства з самотніми молодими дівчатами, переважно з неблагополучних родин, приносили аферистам непоганий дохід. Знайомилися на зупинках, у кафе, знаходили жертв через знайомих, – розповідає Сергій Стринжа. – Їдучи потягом до Москви за «кращим життям» молодиці й гадки не мали, що на них вже незабаром чекає секс-індустрія.

Подальші події також розвивалися за звичайним сюжетом: уже на вокзалі жінок очікував неприємний сюрприз – їх зустрічали сутенери, які відразу ж забирали всі документи під приводом невідомої нікому реєстрації. Як завжди буває у таких ситуаціях, дівчата працювали майже без вихідних, по суті цілодобово. Їм платили лише мізерну частину від заробленого, решту відбирали зловмисники.

– Я намагалася втекти, проте мене ловили й погрожували вбити чи покалічити, – згадує Марина. А оскільки вербувальники були досвідченими психологами, то вони постійно нагадували полонянкам про їхні родини, які, мовляв, також можуть постраждати через їхню впертість та намагання повернутися додому.

Для припинення злочинної діяльності учасників ОЗГ працівники УБОЗ області виїжджали до Російської Федерації, де за допомогою тамтешніх колег були встановлені місця примусового тримання бранок. Правоохоронцям вдалося визволити двох мешканок Запоріжжя та за сприяння Міжнародної організації міграції повернути їх додому.

Наразі учасників організованої злочинної групи заарештовано. Стосовно них порушено кримінальну справу за ст. 149 ч.3 (торгівля людьми) ККУ.