У Чернігові від Подусівки до Забарівки та Масанів щодня невтомно охороняють мир і спокій місцевих жителів безстрашні хлопці із патрульної служби міліції. Саме вони найпершими прибувають за тривожними викликами, аби вгамувати зухвалих хуліганів, затримати грабіжників та інших порушників закону. Днями ми на власні очі побачили, як працюють патрульні міста, вирушивши на чергування у складі одного з автомобільних екіпажів батальйону ПС.
Маршрут – понад 100 кілометрів
За кермом нашої «машини бойової» справжній ас – 38-літній інспектор Віктор Красковський. Поруч – інспектори Сергій Сергієнко та Олександр Тарасенко. Обидва понад 10 років віддали службі в міліції, 7 з них – рідному батальйону ПС. Приміром, Олександр починав із піших патрулів у Новозаводському районі Чернігова. За його словами, служити там було спокійніше, адже маршрут був коротший, ніж в автопатрулі. «Для порівняння: нині в зоні нашої відповідальності майже увесь район, тобто і Подусівка, і Шерстянка, і Лісковиця, і ТЕЦ, – розповідає правоохоронець. – У пішого патруля протяжність маршруту – кілометр, а в нас – понад десять».
Та, на щастя, ні Сергієві, ні Олександру жодного разу за роки патрулювань не випадало використовувати зброю. Певна річ, перегони нічним містом зі стріляниною та ефектними затриманнями трапляються, але вельми рідко – частіше доводиться мати справу з дрібними порушниками та попереджати протиправні вчинки. Звичне діло для вартових громадського спокою – надання першої медичної допомоги. Так, нещодавно вони врятували чолов’ягу, котрий намагався покінчити з життям і перерізав собі вени. Взагалі ж патрульні наголошують: зробити перев’язку та накласти джгута для них не проблема.
…За вікнами дріботів дощик, а Віктор вів мову про патрульний «УАЗ-Патріот»: «Цю машину отримали півтора року тому. Вона спеціально обладнана для перевезення затриманих, до того ж має гарну прохідність – навіть у передмісті можна проїхати і не вгрузнути». Раніше екіпаж їздив стареньким радянським УАЗом. Іноді прямо дорогою на виклик автівка виходила з ладу й до місця злочину вирушав інший наряд, а ті всі троє йшли патрулювати пішки.
П’яницю протоколом не налякаєш
Через годину спільного інспектування помічаємо першого «клієнта» – повз ресторан «Орбіта», хитаючись в усі сторони, бреде хлопець років 25-ти. На прохання правоохоронців пред’явити документи, молодик починає тікати, але вже невдовзі опиняється в нашій автівці. Доки доправляємо затриманого до кабінету з проведення медичних доглядів на стан алкогольного та наркотичного сп’яніння, Сергій повідомляє рацією його прикмети колегам з міськвідділу. Однак нетверезий (за висновком медиків) чолов’яга в розшуку не перебуває, тож патрульним не залишається нічого іншого, як скласти на нього адмінпротокол за розпивання спиртного та появу у громадському місці в нетверезому стані й відпустити…
Рівно за півтори години ми знову побачили його поблизу «Орбіти», але вже з приятелем. От тобі й маєш! Ще впам’ятку, як він просив не складат и протокол, згадував про хвору матір, а тут все забув і пішов «гульбенити» далі.
Я розпитую Олександра про приємні моменти патрулювання. «Радісно на душі, коли є нагода допомогти в розшуку дітей, – каже він. – Якось пізно ввечері, їдучи вулицею Героїв Чорнобиля, ми побачили на узбіччі маленьку дівчинку років трьох. Зупинилися, розпитали, посадили її до старенького УАЗа наперед. Вона вказувала дорогу, поки ми опитували перехожих. Виявилося, що поки її бабуся поралася по господарству, онука пішла до магазину й загубилася. З усього було видно, що жінка не встигла й помітити пропажі, адже наші пошуки тривали хвилин 20-30».
Ніж як безпечний аргумент
Однак не всі виклики додають приємних вражень патрульним. Часто доводиться стикатися із насильством у сім’ях, скандалами, бійками. За останній місяць почастішали виклики, пов’язані з ножовими пораненнями. Один з таких був до будинку на вулиці Щорса. «Молодий хлопець, 19-ти років, у сварці через дівчину, яку він приревнував, завдав три удари ножем у груди суперникові. Ми приїхали першими, швидка допомога – за нами. Поки потерпілого спускали на перший поверх, він помер», – з болем згадує Сергій.
Зазвичай правоохоронці, прибуваючи на виклик, діють словом, а не силою, намагаючись умовляти порушників, а декого заспокоюють уже одним своїм виглядом, тож кайданки надягати доводиться нечасто. Хоча деякі випадки неабияк виводять із рівноваги. Приміром, рік тому до міліції зателефонувала жінка, повідомивши про бійку в сім’ї. Двоє синів вирішили відучити батька заглядати в чарку і просто в нього на голові… розбили стільця. Тато їм того не подарував і поранив одного з хлопців ножем, а коли мати намагалася розборонити рідних, її різонули по руці. Другий син від побаченого впав у стан глибокого шоку. Патрульні склали рапорт і супроводжували до лікарні «швидку», яка забрала всіх чотирьох.
Станіслав Клопот , для «Моментів»
|