Полiцейська система Японiії має розгалужену мережу управлінь з широкими оперативними повноваженнями. Вони розмiщенi в кожнiй префектурi та пiдзвiтні Нацiональному полiцейському управлiнню. Регіональні управлiння забезпечують охорону громадського порядку, безпеку на дорогах, роботу кримiнальної полiцiї та багато iнших рутинних функцiй, що становлять основу поліцейської роботи.

Для кращого проведення оперативних заходiв префектури роздiленi на райони, де ствоpeно вiддiли полiцiї (полiцейськi станції), що підпорядковані штаб-квартирам у префектурах. Загалом у кpaїнi зараз нараховується близько 1250 таких районних вiддiлiв, яким, у свою чергу, підпорядковані приблизно 15 тисяч опорних пунктiв полiцiї: в мicтax це – коубан, в селах – тюудзайсе. Коубан оснащенi засобами зв’язку i транспортом, а тюудзайсе, як правило, служать i житлом для сiльських полiцейських.

Основна одиниця поліцейської системи – патрульний, який несе службу з напарником. Патрульні становлять близько 40% вiд загальної чисельності всього особового складу японської поліції. До їх обов'язкiв входить профiлактика правопорушень, своєчасне виявлення злочинiв i передавання справ до спецiалiзованих вiддiлів та управлiнь. Цi пiдроздiли проводять слiдчi й оперативно-розшуковi заходи. Kpiм того, в полiцейськiй системi iснyє низка управлiнь центрального пiдпорядкування, якi виконують особливi функцiї. До них належать: кідоутай (загони швидкого реагування i пiдроздiли боротьби з масовими безладдями), полiцiя безпеки, що вiдповiдає за охорону перших осiб держави та інші.

Основа роботи патрульного i вciєї японської полiцейської системи загалом – у тicній взаємодiї iз мiсцевим населенням, що традицiйно виявляє високу пильність і активно співпрацює з поліцією.

Японська полiцейська система, як i ранiше, зберiгає свою високу ефективнiсть. Переконливим свідченням цього є надзвичайно низький рiвень злочинностi в Японiї i один із найвищих у світі вiдсоткiв розкриття злочинiв. Так, наприклад, вiдсоток розкриття вбивств – 96-97 – найвищий у світі.

На кожних 100 тисяч жителів у цій країні припадає лише 2 пограбування, тобто менше, ніж у США, – в 100 разів, Великобританії або Франції – в 55 разів, у ФРН – в 35 разів. При цьому в Японії найвищий коефі­цієнт розкриття – в 2-3 рази більший, порівняно зі згаданими країнами.

Найнебезпечнішою  струк­­­турною зміною злочинності Країни Враннішнього Сонця останніх років є зростання делінквентності неповнолітніх. Проте серед самих підлітків-злочинців найбільша частка (50%) припадає на осіб у віці від 15 до 18 років, а частка 20-21-річних становить лише 10%. З цього виходить, що, дорослішаючи (з досягненням повноліття у 21 рік), особи з асоціальною поведінкою відмовляються від злочинної діяльності. Це підтверджує ефективність заходів кримінальної політики цієї держави.

Японська система обліку злочинності ділиться на дві підсистеми: злочини, що караються за Кримінальним кодексом,  і  злочини, передбачені спеціаль­ними законами. У першій підсистемі окрім злочинів, передбачених власне Кримінальним кодексом, враховуються і правопорушення, передбачені такими законами, як про контроль за вибу­­хо­вими речовинами, про дуелі, про покарання за насильницькі дії, про запобігання і покарання за крадіжки, про покарання за злочини проти довкілля. Тут же враховуються й злочини, що пов'язані з ДТП, які призвели до смерті або тілесних ушкоджень. У цій підсистемі основною характеристикою кримінології є «коефіцієнт злочинності», який розраховується на підставі числа зареєстрованих за КК злочинів (виключаючи автотранспортні), що припадають на 100 тисяч жителів.

У підсистемі «злочини, передбачені спеціальними законами» враховуються злочини, передбачені спеціальними кримінальними законами і нормами про кримінальні покарання, що входять в адміністративно-правові закони і нормативні акти місцевого значення, але облік ведеться за числом осіб, справи яких розглядаються прокуратурою. У статистичних щорічниках злочини, передбачені Кримінальним кодексом, розподіляються на шість груп: майнові злочини; тяжкі насильницькі; інші насильницькі; статеві; автотранспортні; інші злочини (хабарництво, викрадання людей та ін.).

«Темна цифра» (величина латентної злочинності), неминуче присутня в статистиці будь-якої держави, обумовлена в Японії ненавмисним спотворенням інформації, а насправді невідомою державі злочинністю. Адже не можна повністю унеможливити довільний підхід поліції до контролю за злочинністю. Наприклад, у Японії поліцейські покривають деякі її види, приміром  такі, як азартні ігри. А правопорушення, скоєні самими вартовими закону, у Японії класифікуються за ККЯ як такі, що вчинені «з необережності під час виконання професійних обов'язків»

Основою високої ефективності роботи правоохоронних органів Японії, на думку міжнародних експертів, є традиційна дисциплiнованiсть i пiдсвiдоме дотримання конфуцiанських норм моральності, що притаманні японцям,  мононацiональнiсть, вiдсутнiсть релiгiйних конфлiктiв, низький рівень безробіття, високий piвень життя, а також суворий контроль за вогнепальною зброєю i наркотичними речовинами.